8 жінок

Середина минулого століття. Родина збирається разом, аби зустріти Різдво. Всі веселі та щасливі. Але згодом з’ясовується, що голову родини месьє Марселя вбито. Хтось заколов його ножем, поки він спав.

Том і Томас

Том і Томас живуть у Лондоні та не знайомі. Але вони відчувають одне одного. Якось ввечері Том бачить, як старий служитель допомагає іншому чоловіку винести з інтернату одного з хлопчиків, загорнутого у ковдру. Що ж робити? І чи зможе якось допомогти Томас?

Загублена

Нік повертається додому після відрядження, в цей день вони з дружиною Емі мають святкувати п’яту річницю одруження. Проте вдома – безлад та сліди крові. Все вказує на те, що Емі хтось викрав. Поліція миттєво розпочинає розслідування та пошуки. Але надія тане з кожним днем: все вказує на те, що жінка була вбита, і головний підозрюваний – її чоловік.

Вікно навпроти

Детектив Гелл Джеффріс через важку травму змушений сидіти вдома. Його єдина розвага – спостерігати за людьми, що живуть у будинках навпроти. Він навіть не бачить їхніх облич, але через деякий час вже може багато розповісти про їхній розклад та звички. І ось Джефф помічає, що поведінка одного з сусідів змінилася. Чому це сталося? І куди поділася хвора дружина сусіда?

Лофт

Події розгортаються навколо п’ятірки друзів. Якось один із них пропонує іншим винайняти розкішну квартиру-лофт, де б вони могли по черзі на декілька годин перетворюватись з одружених чоловіків на безтурботних холостяків. Єдина умова – ні в якому разі нікому не розказувати про цей лофт. Так все йде, аж доки одного дня в квартирі не було скоєне жорстоке вбивство невідомої жінки. Викликати поліцію не можна, адже вбивця – хтось із п’ятірки: ключі є лише у них, а на дверях жодних слідів проникнення чужинців немає.

Життя Девіда Ґейла

Колишній професор Техаського університету Девід Гейл засуджений до страти за вбивство своєї подруги Констанс Ґарровей, з якою вони разом очолювали рух за скасування смертної кари у штаті. За три дні до приведення вироку в дію до Гейла приїздить журналістка Бітсі Блум. Девід розповідає їй історію свого життя і каже, що не винен у тому, у чому його звинувачують. І через деякий час у Блум з’являються докази того, що професор говорить правду.