Гострі предмети

Камілла Прікер – журналістка, що пише для кримінальної хроніки. Нещодавно вийшла з реабілітаційного центру, має проблеми з алкоголем та власним минулим. Аби дати Каміллі шанс розібратися з усім цим, редактор відправляє жінку у її рідне містечко Вінд Геп. Там сталося вбивство дівчинки і ще одна зникла. Це шанс слідкувати за розслідуванням гучної справи, написати гарний матеріал та подивитися в обличчя власним демонам. Але чи готова Камілла до цього? Чи не стане їхньою жертвою?

ОСОБИСТЕ ВРАЖЕННЯ

«Гострі предмети» – серіал для тих, кому подобається, коли події розвиваються повільно. Майже все відбувається відразу в першій серії: знайдені жертви, визначені підозрювані, розкрито особливості вбивств. Далі події плинуть, як тиха ріка, або як сон чи дурман, що огортають героїню. Здається, зі спогадів та марень Камілли можна дізнатися більше, ніж з розмов з підозрюваними. Дії усіх залучених до справи не додають майже нічого до того, що вже відомо. Але хтось же вбив дівчаток. І місто охоплене тривогою та очікуванням чогось такого, що може його зруйнувати. Простіше закрити очі на все і швиденько знайти винного, будь-кого. Особливо якщо цей хтось не дуже подобається місцевим.

Емі Адамс надзвичайно добре впоралася з головним завданням – створити атмосферу серіалу. Жінка, що тримає все в собі, але не може впоратися з болем. Що хоче боротися, але постійно падає в прірву. Вона не стільки бачить, скільки відчуває, що відбувається. Але постійно блокує свої відчуття, бо так простіше, так легше.

Кар’єра Патрісії Кларксон почалася з неперевершених «Недоторканних». В серіалі її героїня настільки неоднозначна, що ви весь час вагаєтесь, як її сприйняти. Іноді вона здається втіленням абсолютного зла. А потім ви розумієте, що діє вона з любові до близьких.

Ще одна цікава фігура – чоловік Адори та батько Емми. Генрі Черні, відомого шанувальникам детективів за пешою частиною «Місія: нездійсненна» та серіалом «Квантико», в цій ролі просто не впізнати. Його поведінка спочатку просто дивує, потім дратує і нарешті шокує. Бо незрозуміло, як можна жити з оцим усім і нічого, абсолютно нічого не робити. Все знати, все розуміти – і не рухатися. Невже це така любов? А якщо так, то до кого? До дружини, доньок, до себе?

Фінал може як розчарувати, так і здивувати. Але треба зазначити, що остання фраза – остання крапка – дуже влучна.

Трейлер:

Автор запису: L Grey