Останні кілька років показали, що величезним попитом в нашій країні, та й за кордоном, там, де живуть українці, користується україномовний контент. Зокрема, люди хочуть дивитися іноземні фільми і серіали українською мовою. Частково попит задовольняють телеканали, закуповуючи продукцію і озвучуючи її у власних студіях. Однак проблема в тому, що канали не можуть придбати популярні зарубіжні серіали, оскільки вони дуже дорого коштують. І тут на допомогу глядачам приходять команди ентузіастів з озвучування.
В Україні перелік таких команд не надто великий. Озвученням зарубіжного контенту на постійній основі займаються НеЗупіняй продакшн, Творча спільнота “Струґачка”, DniproFilm, Цікава Ідея. Час від часу з’являються релізи від команд Гуртом, dzuski. Колись багато серіалів було перекладено командою BaibaKo, але тепер вони озвучують здебільшого російською. Також є український групи, які спеціалізується на перекладі та озвученні аніме.
На жаль, частина команд припинила своє існування. Але приємно, що на їх місце приходять нові ентузіасти. Сьогодні ми хочемо представити вашій увазі інтерв’ю з засновником молодого проєкту “В одне рило” Дмитром. Поговоримо про проблеми та успіхи команд, що займаються озвучуванням серіалів і фільмів.
Дмитре, розкажіть, як вам прийшла ідея створити проєкт з озвучення?
Спочатку ідеї створити саме проєкт не було. Я просто переглядав серіал “Хороші дівчата“, і він мені сподобався своїми цікавими героями та нетривіальним сюжетом, але озвучення українською не було. Мені спало на думку озвучити його самостійно. Так все і почалося: захотілося – спробував – зробив. Людям сподобалося, отримав хороші відгуки. Це надихнуло продовжувати.
Назву довго придумували?
Назву запропонувала дружина під час прогулянки в парку. Колись трохи озвучував аніме, і там у мене вже був свій нік. Але для нового проєкту і нік був потрібен новий. Вирішили так: озвучую в один голос, нехай буде “В одне рило”. Спочатку сумнівався, назва дещо брутальна, але, з іншого боку, вона привертає увагу і швидко запам’ятовується. Тому так і залишив.
Чи багато часу займає озвучування?
Коли як. Якщо це одноголоска, і тексту близько 600-800 реплік, то десь години чотири. У випадку з багатоголосками – трохи швидше. Загалом увесь процес – переклад, озвучення, робота зі звуком – займає, в середньому, годин вісім-десять.
Переклади ви самі робите або чекаєте, поки з’являться субтитри?
По-різному. Іноді можна знайти україномовні субтитри до проєктів у вільному доступі, наприклад, у випадку з продуктами стрімінгової платформи Applе+. Тоді вже не потрібен переклад, можна одразу озвучувати. Якщо ж перекладу у вільному доступі немає, то звертаємось по допомогу, до таких самих ентузіастів, як ми, які теж у свій вільний час роблять субтитри до різного роду контенту.
Варто зауважити, що багатоголосу озвучку робити складніше. Потрібно розписати репліки на п’ятьох, відстежити, щоб ніхто не захопив чужі слова. Іноді виникають проблеми з неправильними наголосами.
До речі, першим нашим багатоголосим проєктом була стрічка “Капоне” 2020 року з Томом Гарді у головній ролі.
Зараз ви робите вже не тільки одно-, а й багатоголосу озвучку. Скільки людей у команді на сьогоднішній день?
Так, група й справді виросла. Наразі в основному складі нас восьмеро, проте час від часу ми залучаємо до роботи додаткові сили. Склад групи – це диктори, людина, що займається обробкою звуку, та перекладач. За півтора роки з одноголосок доросли до багатоголосок.
Ви записуєте озвучку всі разом або кожен окремо?
Усі ми живемо у різних містах України: Київ, Одеса, Хмельницький, Дніпро, Херсон. Кожен з нас записує свої репліки у себе вдома, потім наш звукач приводить все до ладу, і все – можна дивитися.
Як ви обираєте проєкти для озвучення?
В основному спираюся на свій смак, але іноді беру проєкти за рекомендацією. Моя гордість минулого року – це переклад та багатоголосе озвучення фільму братів Сефді “Неограновані коштовності” 2019 року з Адамом Сендлером у головній ролі. На мій погляд, вийшло дуже непогано. Дуже радий, що вдалося підключити до озвучування всіх тих хлопців та дівчат. Проєкт був дуже складним, адже це не фільм, а суцільна балаканина. Окрема подяка перекладачеві, який зміг чудово впоратися з великою кількістю реплік – їх було 2 500.
Ви запускали збір коштів на свої проєкти? Робили це тільки на Толоці або використовували й інші майданчик: наприклад, Фейсбук або популярний зараз сайт Patreon?
Перш за все у нас є свій сайт, де люди можуть ознайомитися і з поточними проєктами, і з тими, що вже завершені. І там же, за бажанням, надати фінансову підтримку. Також у нас є групи у Фейсбуці і Телеграмі. А нещодавно ми розмістилися і на Patreon. До речі, в нас також є свій YouTube-канал, де ми викладаємо трейлери всіх проєктів, які вже зробили або збираємося робити.
Як йдуть справи зі збором коштів на проєкти?
По-різному. Щось глядач підтримує фінансово, щось ні. Наприклад, ми озвучували другий сезон “Мандалорця“. Намагалися, аби серії виходили день у день з прем’єрою, і люди нас активно підтримували, за що їм величезне спасибі! Багато що залежить і від того, наскільки модний або відомий проєкт. Інколи глядач дякує фінансово згодом, як це було з серіалом “Розробники”. Через місяць або два вдалося зібрати всю потрібну суму, не зважаючи на те, що серіал мав більше 6 тисяч переглядів лише в одному з онлайн-кінотеатрів.
В наш час найкраща подяка, так чи інакше, – це фінансова підтримка. Річ у тім, що навіть 10 гривень вирішують справу, а якщо таких доброчинців буде 200, вже є змога робити щось нове.
Фінансова підтримка – це найбільша подяка, яку глядач може висловити тим, хто сприяє появі нового україномовного контенту.
Не менш важливим є і зворотній зв’язок у вигляді коментарів. Завдяки ним маємо змогу покращувати якість своєї роботи.
Судячи з того, якими проєктами займаються студії озвучування, найбільшу увагу публіки привертає фантастика, супергеройські історії, також користується популярністю комедія. Детективи викликають менше інтересу, і на останньому місці драма. Міні-серіали ще беруть в роботу, а ось багатосерійні багатосезонні проєкти найчастіше залишаються за бортом. Що скажете з цього приводу?
У кожного свої інтереси. Наприклад, студія DniproFilm випускає багато різного контенту. Вони співпрацюють з сайтом HDRezka, і за рахунок цього в них є бюджет. До того ж DniproFilm – практично єдина на сьогодні команда, в якої є своя професійна технічна база, там професійні актори, які працюють в одній студії. Але головне – бюджет, він багато що вирішує.
Кого знаєте з колег?
Знайомий з хлопцями з «Цікава ідея», поталанило разом із їхніми акторами озвучувати фільм “Шестеро поза законом” з Раяном Рейнольдсом. Робився ліпсінг (майже дубляж) – це коли треба потрапити в рух губ актора, аби здавалося, ніби він дійсно говорить українською. Там переважно працюють професіонали, які беруть участь і в офіційному дубляжі для кінотеатрів, і на телебаченні проєкти озвучують. Також разом з командою dzuski працював над озвучуванням стрічки “Загадкове вбивство“.
А загалом, заочно, трічешки знайомий з усіма наразі існуючими групами.
Взагалі у нас набагато менше команд, що займаються озвучкою, ніж в Росії. І більшість з них швидко вмирають. Чому так?
Вмирають, бо на голому ентузіазмі далеко не заїдеш. Будь-хто, незалежно від сфери діяльності, хоче бачити подяку за свою старанну працю. Більшість наших команд – некомерційні проєкти, які існують за рахунок пожертв від глядачів. Заробітком це важко назвати, якщо немає спонсорського бюджету або стабільної фінансової підтримки. От і приходить розчарування. Сил і часу витрачається чимало, а результат мінімальний. До того ж займатися озвучуванням не так легко, як може здаватися. Це заняття потребує величезної самоорганізації та чималих фізичних і моральних сил.
Але перш за все робота в нашій сфері – це чималі фінансові витрати на початковому етапі. Приблизно для страту буде потрібно доларів триста. Якщо за рік чи два не перегорів і бажаєш розвиватись – вкладай більше. Плюс життєві реалії вносять свої корективи, у всіх є свої сім’ї. Наприклад, у нашій команді, як і у більшості інших, в учасників є основна постійна робота. Перекладом і озвучуванням ми займаємося у вільний час, а його не так і багато. І рано чи пізно перед кожним постає питання: а чи варто мені витрачати на це сили, якщо у підсумку, окрім морального задоволення, я нічого не отримую? Тому люди в командах досить часто змінюються. На жаль.
Як ви вважаєте, чому в Україні немає меценатів, здатних на постійній основі спонсорувати команди, що випускають якісний продукт?
У нас є меценати, які спонсорують окремі, цікаві їм проєкти. Але це досить великі витрати насправді. До того ж більшість глядачів влаштовує контент російською, оскільки вони звикли до нього. Роками у нас не було гідної альтернативи. Аудиторія, якій потрібен виключно україномовний контент, досить мала в порівнянні з більшістю. Це теж відіграє роль. Спонсор не вкладатиме гроші в проєкт, який буде цікавий невеликій аудиторії. Зазвичай повинна бути комерційна вигода в такому інвестуванні. Схоже, зараз такої вигоди немає.
З’ясувалося, далеко не всі глядачі знають про те, що безліч серіалів озвучують українською не телеканали, а ось такі команди-ентузіасти, витрачаючи на це свій час і гроші. Як ви вважаєте, чому склалася така ситуація?
Складно сказати. По-перше, треба цікавитись, а чи є те, що я хочу переглянути, українською. Зазвичай інформація поширюється через соцмережі, але щоб цю інформацію отримати, потрібно бути підписником сторінки того чи іншого проєкту. Отож, інформації достатньо багато, але вона поширюється лише у вузькому колі прихильників україномовного контенту.
Часто люди кажуть: “Навіщо платити? Я почекаю, поки серіал покажуть по телевізору”. Але наші телеканали практично не закуповують популярні серіали в момент їх виходу на екрани. Українському глядачеві доводиться чекати іноді кілька років, аби побачити той чи інший популярний серіал на наших телеканалах. Наприклад, “Шерлок” вперше вийшов на «1+1» лише у 2017 році. А багато серіалів до офіційних телеекранів взагалі не доходять. Чи можна змінити ситуацію?
На жаль, я не маю чіткої відповіді на це запитання. На мою думку, телеканали перестраховуються, оскільки хочуть бути впевнені у популярності проєкту, який збираються випускати. Телевізійники тільки таким чином зможуть повернути кошти, витрачені на його придбання, за рахунок реклами, яка транслюватиметься під час перегляду. Мабуть, саме тому вони чекають, поки під проєкт сформується аудиторія, або поки впаде ціна на права показу.
А ще варто чітко розуміти, що ми живемо в часи інтернету, тому усе потрібне можна знайти в мережі вже сьогодні, не чекаючи. Інше питання чи буде те, що вас цікавить, перекладено і озвучено українською.
Чи знаєте ви якісь команди, які займалися б неангломовним контентом? Наприклад, зараз дуже популярні скандинавські серіали, але їх вкрай рідко перекладають українською. При цьому є кілька російських команд, які спеціалізуються на неангломовних проєктах.
Шкода, але я таких команд не знаю. Є лиш декілька людей, які перекладають та озвучують дорами (азіатські серіали). Наприклад, МаріАм, у неї є YouTube-канал, Телеграм, Патріон. Також є Мія та її “Храм дорам”. Вона давно у цій сфері, також має свій YouTube-канал. Але їхня аудиторія, як мені відомо, не дуже велика. Причина такого становища, знову ж таки, в тому, що в нас інтерес до озвучки і перегляду такого контенту українською з’явився не так давно.
У нас на сайті є озвучена українською південнокорейська кримінальна драма “Час полювання“, що вийшла у 2020 році.
Чому озвучка українською є, а субтитри викладають не до всіх таких проєктів? Адже багато хто любить дивитися серіали, слухаючи оригінальні голоси акторів. Для когось це спосіб вчити англійську. До того ж є люди з вадами слуху, для яких субтитри – єдина можливість подивитися серіал або фільм.
Можу відповісти на це питання лише зі свого боку. Часто бувають такі фільми і серіали, де глядачеві доведеться постійно зупиняти перегляд, аби встигати за субтитрами. Це може знівелювати усе потенційне задоволення від перегляду. Наприклад, до “Неогранованих коштовностей” ми субтитри не викладали, оскільки це була б саме така ситуація. Проте 90% наших релізів містять субтитри.
Коли “В одне рило” робить анонс про збір коштів – це збір на переклад і озвучення. Переклад, в нашому випадку, і є субтитрування.
Як ви вважаєте, чому у нас немає агрегатора типу Амедіатеки?
Маленька аудиторія. Та й скільки людей у нас готові підписатися на стрімінгові платформи типу Netflix або тієї ж Амедіатеки і платити, аби дивитися якісний контент в якісній озвучці легально? Гадаю, поки що недостатньо.
Можливо, якби в Україні був сервіс рівня Амедіатеки, який би оперативно представляв популярні проєкти в українському озвученні, у нього було б чимало передплатників.
В 2020 році були повідомлення, що в Україні ось-ось з’являться Netflix і Disney+. Мені і справді цікаво, скільки людей оформлять підписку. Подивимось, чи буде це рентабельно для цих сервісів.
У чому ще ви бачите проблему сфери озвучування українською?
На жаль, слід визнати, що в Росії ідея перекладу і озвучення незалежними командами з’явилася і була реалізована набагато раніше, ще на початку 2000-х. Ми відстали років на 7-8 мінімум. Така різниця в нашому світі, який стрімко розвивається, дуже істотна. Команди, які весь цей час працювали у сфері озвучування, встигли завоювати популярність, сформувати свою аудиторію, вирости професійно. По суті, вони створили цей ринок і повністю задовольняють попит.
А от активне формування запиту на українську озвучку ще тільки відбувається. Більша частина аудиторії і досі невибаглива до того, якою мовою дивиться серіали і фільми. Глядачі вмикають російськомовний контент, не чекаючи, поки з’явиться переклад українською, оскільки той виходить швидко і в набагато більшій кількості. Тому й підтримки у наших команд недостатньо. Мала підтримка призводить до повільного випуску контенту – коло замкнулося. До того ж люди з роками звикли до знайомих голосів, які їм подобаються, тому і не шукають заміни. Хоча, на мою думку, теперішня україномовна альтернатива подекуди в рази якісніша російськомовної озвучки.
Хотілося б торкнутися ще одного делікатного питання. По суті, діяльність проєктів, що займаються озвучкою, є незаконною. Вони не купують у закордонних телеканалів і стрімінгів права на контент, а значить, всі вони займаються піратством. Більше того: всі ми, хто дивиться фільми і серіали на сайтах, які не вимагають оплати за доступ до своєї бази, теж таким чином підтримуємо піратство. Що ви можете сказати з цього приводу?
Особисто я обома руками і ногами за те, щоб в нас повноцінно та офіційно запрацювали стрімінгові платформи типу Netflix, Disney +, Amazon чи HBO MAX. По перше, це значно спрощує доступ до фільмів та серіалів. Сплачуєш раз на місяць – і дивись контент українською, скільки забажаєш. І не треба сидіти на сторонніх ресурсах. Величезна економія часу.
А поки цього не сталося, будемо робити усе можливе, аби щось нове з’являлося українською у тому чи іншому вигляді.
Стосовно піратства і так, і ні. Усі матеріали, які ми використовуємо, знаходяться у вільному доступі. І використовуються не в комерційних цілях.
І останнє питання: над якими проєктами зараз працюєте і що в планах?
Днями закінчили чудовий фільм «Звук металу» та історичний серіал «Варвари». Якщо хочете дізнатися більше, заходьте до нас на сайт або підписуйтеся на нас в Фейсбуці чи Телеграмі. Так ви завжди будете в курсі подій і зможете підтримати – морально чи фінансово – проєкт, який вас зацікавить.
Дмитре, велика дяка за розмову, це було дуже цікаво! Бажаємо вам і вашому проєкту процвітання, розширення, успіху у глядачів і підтримки у всіх можливих формах!
Якщо ви бажаєте отримувати більше інформації про проєкти, над якими працює команда “В одне рило”, долучайтесь: