DetectiveClubUA

 

 

 

 

 

Назва мовою оригіналу: Das Parfum. Die Geschichte eines Mörders

Назва російською: Парфюмер. История одного убийцы

Автор: Патрік Зюскінд

Країна: Німеччина

Рік видання: 1985

Видання українською (читати онлайн):

https://www.e-reading.club/book.php?book=1012603

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=123

Видання російською (читати онлайн):

http://loveread.ec/view_global.php?id=2378

http://booksonline.com.ua/view.php?book=85457

Видання мовою оригіналу:

https://www.e-reading.club/book.php?book=1001484

ОПИС

В XVIII столітті у Франції жив чоловік на імя Жан-Батист Гренуй. Він дуже тонко відчував будь-які запахи, але зовсім не мав власного. Відлюдкуватий, не надто гарний, дивний, Гренуй викликав у людей відразу. І тоді він вирішив створити аромат бездоганної краси та абсолютної любові. Який же запах найпрекрасніший? Юної незайманої красуні! 13 таких красунь має відшукати та вбити Гренуй, аби створити дивовижні парфуми. І це ще не кінець історії.

ОСОБИСТЕ ВРАЖЕННЯ

Дивно, що «Парфуми» досі не потрапили у поле зору якогось продюсера, що спеціалізується на детективних серіалах. Адже це класична історія маніяка, що одержимий ідеєю-фікс. Чим Гренуй не Пол Спектор з «Краху»? Ми бачимо його розвиток, його методи, психологію, знаємо історії його жертв. Є покарання та незвичайна кінцівка. Тож можна було б зняти непоганий 10-серійний проект.

Загалом текст книги нагадує записи слідства. Не так вже багато описів почуттів, переживань. Зате «задокументовані» дати, прискіпливо описані місця подій, практично кожен персонаж, що згадується, має ім’я, дана його портретна характеристика. Події мають чітку хронологію. Такі матеріли могли б бути у прокурора на суді.

Гренуя, з одного боку, шкода. Умови, в яких він виріс, сам факт його народження сформували його характер. Але в той же час ви спостерігаєте за ним не без відрази. Адже людина, що не вміє співчувати, не викликає такого ж почуття і у відповідь. Цікаво, що більшість жертв описані так, що не викликають якихось особливих почуттів у читача. Так, вони юні та прекрасні, та більше ми про них майже нічого не знаємо, отже, ємоційний звязок не утворюється. І там трюком автор показує читачу, як сприймає дівчат Гренуй.

Він – з тих маніяків, яких нам зазвичай показують у «Мислити як злочинець» або «Мисливець за розумом». Що в ньому дійсно цікаво – його логіка. Дивна, часом вивернута, але не без підґрунтя.

Автор запису: L Grey